1. Словник української мови Грінченка

учинитися

Учинятися, -няюся, -єшся

сов. в. учинитися, -нюся, -нишся, гл.

1) Дѣлаться, сдѣдаться. Вчинилася бондарочка п'яна і глуха. Гол. І так воно с;:оро якось теє вчинилось. Сим. 228. Великий гріх учинився. Грин. ІІІ. 666. Чом же сим людям не вчинитись би тихими, незнаними історії героями добра людського? К. (О. 1862. ІІІ. 23).

2) Совершаться, совершиться, происходить, произойти. Ще одно тільки місце зостається, де його погибель вчиниться. Рудч. Ск. І. 135.

3) Только сов. в.? Вырости. Вчинилася густа та висока лоза. Конст. у.

4) Заквашиваться, закваситься. Млинець той сам і мелеться, сам і вчиняється, сам і міситься. Рудч. Ск. І. 137.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учинитися — Найтися, прийти [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. учинитися — учини́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. учинитися — УЧИНИ́ТИСЯ див. учиня́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. учинитися — див. учинятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. учинитися — ОПИНИ́ТИСЯ (з'явитися де-небудь несподівано або випадково; виявитися в незручному, невигідному становищі), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ПОПА́СТИСЯ, НАЛУЧИ́ТИ розм., УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ) діал.; ПІДПА́СТИ (стати залежним від кого-, чого-небудь). — Недок. Словник синонімів української мови
  6. учинитися — УЧИНИ́ТИСЯ див. учиня́тися. Словник української мови в 11 томах