1. Словник української мови Грінченка

ушанування

Ушанування, -ня

с. Почтеніе, уваженіе. Не маю я ушанування. Котл. Ен. VI. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ушанування — ушанува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ушанування — УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. ушано́вувати і ушанува́ти. Юзині родичі не жалували коштів на учту, на ушанування 16-літніх роковин дочки-одиначки (Леся Українка); Він [Л. Словник української мови у 20 томах
  3. ушанування — (вшанування), -я, с. 1》 Дія за знач. ушановувати і ушанувати. 2》 діал. Повага, пошана. Моє [вам] ушанування — ввічлива формула вітання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ушанування — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови
  5. ушанування — Ушанува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ушанування — УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. ушано́вувати і ушанува́ти. Юзині родичі не жалували коштів на учту, на ушанування 16-літніх роковин дочки-одиначки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах