1. Словник української мови Грінченка

ушкал

Ушкал, -ла

м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ушкал — ушка́л іменник чоловічого роду, істота річковий розбійник іст. Орфографічний словник української мови
  2. ушкал — УШКА́Л, а, ч., заст. 1. Легкий вітрильно-гребний турецький корабель. 2. Річковий розбійник. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. ушкал — -а, ч., заст. Річковий розбійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ушкал — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. ушкал — УШКА́Л, а, ч., заст. Річковий розбійник. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали (Сл. Гр.); Верига нарешті вперся спиною в рублену стіну. На нього наступало троє ушкалів з шаблями (Панч, Гомон. Україна, 1954, 132). Словник української мови в 11 томах