ушко

У́шко, -ка

с.

1) = вушко.

2) мн. Пельмени, родъ вареничковъ съ мясомъ въ супѣ. Котл. Ен. V. 14.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ушко — у́шко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ушко — див. отвір Словник синонімів Вусика
  3. ушко — -а, с. Те саме, що вушко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ушко — У́ШКО, а, с. Те саме, що ву́шко. Словник української мови у 20 томах
  5. ушко — У́шко і ву́шко, -ка, -ку; (в)у́шка, (в)у́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ушко — У́ШКО, а, с. Те саме, що ву́шко. Словник української мови в 11 томах