ушко
У́шко, -ка
с.
1) = вушко.
2) мн. Пельмени, родъ вареничковъ съ мясомъ въ супѣ. Котл. Ен. V. 14.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ушко — у́шко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ушко — див. отвір Словник синонімів Вусика
- ушко — -а, с. Те саме, що вушко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ушко — У́ШКО, а, с. Те саме, що ву́шко. Словник української мови у 20 томах
- ушко — У́шко і ву́шко, -ка, -ку; (в)у́шка, (в)у́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ушко — У́ШКО, а, с. Те саме, що ву́шко. Словник української мови в 11 томах