уявонька
Уя́ва, -ви
ж.
1) Представленіе, воображеніе, фантазія. Желех.
2) Воображаемое, воображаемый предметъ. ум. уявонька. Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу. МВ. ІІІ. 101.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me