уявонька

Уя́ва, -ви

ж.

1) Представленіе, воображеніе, фантазія. Желех.

2) Воображаемое, воображаемый предметъ. ум. уявонька. Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу. МВ. ІІІ. 101.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me