уґвинчувати
Уґвинчувати, -чую, -єш
сов. в. уґвинти́ти, -нчу, -нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уґвинчувати — Уґви́нчувати, -чую, -чуєш; уґвинти́ти, -нчу́, -нти́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)