1. Словник української мови Грінченка

фантувати

Фантувати, -тую, -єш

гл. Описывать (имущество за долгъ), отбирать въ залогъ. В тиждень, чи як, жид прийшов мене фантувати. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фантувати — Фантува́ти: — спродувати за борги [23] — спродувати речі для сплати податку, боргу [24,IX] Словник з творів Івана Франка
  2. фантувати — фантува́ти дієслово недоконаного виду описувати та спродувати чиєсь майно діал. Орфографічний словник української мови
  3. фантувати — ФАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. Описувати та спродувати чиєсь майно за борг. [Рябина:] Фантуєш його [хлопа], остатнє дреш [дереш], і міг би заробити, і не рушиться! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. фантувати — фантува́ти брати під заставу (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. фантувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Описувати і спродувати чиєсь майно за борг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фантувати — ФАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Описувати та спродувати чиєсь майно за борг. [Рябина:] Фантуєш його [хлопа], остатнє дреш [дереш], і міг би заробити, і не рушиться! (Фр., IX, 1952, 51). Словник української мови в 11 томах