фиґель
Фи́ґель, -ґля
м.
1) Завитокъ; архитектурное, украшеніе. Желех.
2) Штука, фокусъ. Ютурна фиглі їм робила: тпаками кібця затровила і заєць вовка покусав. Котл. Ен. VI. 70.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Фи́ґель, -ґля
м.
1) Завитокъ; архитектурное, украшеніе. Желех.
2) Штука, фокусъ. Ютурна фиглі їм робила: тпаками кібця затровила і заєць вовка покусав. Котл. Ен. VI. 70.