фльондра

Фльондра, -ри

ж. = хльорка. КС. 1890. І. 87.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фльондра — фльо́ндра вул. жінка легкої поведінки; повія (м, ср, ст): От такий возьме, підплатить портієра, а той впустить його нагору, до неї – вона пічне сварити, зробить крик – її викинуть зі служби і скажуть: “Фльо́ндра!” (Цегельська)|| = вінклювка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. фльондра — -и, ж., діал. Повія. Великий тлумачний словник сучасної мови