фоса

Фо́са, -си

ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Грин. ІІІ. 374. Ой у лісі під горіхом викопана фоса. Грин. III. 373.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фоса — Фо́са: — канава [11] — канава; рів, рівчак [54] — рів [37] — рів біля дороги [13] Словник з творів Івана Франка
  2. фоса — Рів, див. траншея Словник чужослів Павло Штепа
  3. фоса — ФО́СА, и, ж., діал. Канава, рів, рівчак. Ой у лісі під горіхом Викопана фоса, – Туди забігла Ганнуся боса (з народної пісні); Над вузенькою фосою, що виблискує в гущавині кущів і латаття, зіп'явся хиткий місточок (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах
  4. фоса — фо́са рів (ст): За зовнішнім муром ішла перша фоса (рів), лінією теперішнього Підвалля; фоса була наповнена водою (Крип'якевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. фоса — -и, ж., діал. Канава, рів, рівчак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фоса — ФО́СА, и, ж., діал. Канава, рів, рівчак. Ой у лісі під горіхом Викопана фоса, — Туди забігла Ганнуся боса (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 201); Над вузенькою фосою, що виблискує в гущавині кущів і латаття, зіп’явся хиткий місточок (Зар., Антеї, 1961, 42). Словник української мови в 11 томах