1. Словник української мови Грінченка

фукнути

Фукнути, -ну, -неш

гл.

1) Дунуть (ртомъ). Шейк.

2) Крикнуть на кого.

3) — ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фукнути — фу́кнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. фукнути — ФУ́КНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до фу́кати² 1, 2. Скочив до корови й загавкав. Краса корова .. фукнула та й справила роги просто на собаку (Л. Мартович); – Давай сюди сідло!... Словник української мови у 20 томах
  3. фукнути — -ну, -неш, док., діал. Однокр. до фукати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фукнути — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. фукнути — ФУ́КНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до фу́кати 1, 2. Скочив до корови й загавкав. Краса корова.. фукнула та й справила роги просто на собаку (Март., Тв., 1954, 248); — Давай сюди сідло!... Словник української мови в 11 томах