1. Словник української мови Грінченка

футрувати

Футрувати, -рую, -єш

гл. Кормить? Чистить? Іди футруй (коні), бо зараз їдемо! — Фірман пішов, нафутрував, та й пішли упрігли коні. Гн. II. 244. см. хутрувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. футрувати — футрува́ти вул. їсти (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт