футіти
Футіти, фучу, -тиш
гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Футіти, фучу, -тиш
гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.