фірчати

Фірчати, -чу, -чиш

гл. О кузнечикѣ, сверчкѣ и пр.: трещать. Сквірки фірчат. Вх. Лем. 4 77.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фірчати — див. говорити Словник синонімів Вусика