фіякр

Фіякр, -ра

м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру. Гн. І. 55.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіякр — див. КАРЕТА. Словник синонімів Караванського
  2. фіякр — див. карета, фаетон, ляндо, повозка Словник чужослів Павло Штепа
  3. фіякр — фія́кр візник (ст)||фіякерник Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. фіякр — Фія́кр, -кра; фія́кри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)