1. Словник української мови Грінченка

хазяїнувати

Хазяїнувати, -вую, -єш

гл. Хозяйничать, вести хозяйство, быть хозяиномъ. «Піду лучче хазяїнувати». Оженивсь собі гарненько і хазяїнує. Рудч. Ск. I. 192. Хазяїн дома та хазяїнує. Рудч. Чп. 147.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяїнувати — хазяїнува́ти дієслово недоконаного виду хазяйнувати рідко Орфографічний словник української мови
  2. хазяїнувати — Господарювати, г. ґаздувати; (коло чого) поратися, клопотатися, порядкувати; (десь) верховодити, урядувати; (без дозволу) нишпорити. Словник синонімів Караванського
  3. хазяїнувати — див. хазяйнувати Словник синонімів Вусика
  4. хазяїнувати — ХАЗЯЇНУВА́ТИ див. хазяйнува́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. хазяїнувати — див. хазяйнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хазяїнувати — ГОСПОДАРЮВА́ТИ (займатися господарством), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше; ГАЗДУВА́ТИ діал. (перев. про сільське господарство). — Накупимо волів та коней та будемо господарювати (І. Словник синонімів української мови
  7. хазяїнувати — Хазяїнува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хазяїнувати — ХАЗЯЇНУВА́ТИ див. хазяйнува́ти. Словник української мови в 11 томах