хаменити

Хамени́ти, -ню, -ниш

гл. Соглашать, приводить къ согласію? Той їх годить, хаменить, той їх розважає. Рудан. І. 104.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хаменити — ХАМЕНИ́ТИ, ню, ниш, недок., кого, діал. Узгоджувати; приводити до згоди. Той їх годить, хаменить, той їх розважає (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах