хапокниш

Хапокни́ш, -ша

м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хапокниш — ХАПОКНИ́Ш, ша, ч., заст. Зневажлива назва для особи духовного сану та його дітей. От проклятий хапокниш! – подумала Мася (про бурсака) (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  2. хапокниш — -а, ч., заст. Презирливе назвисько духовної особи. Великий тлумачний словник сучасної мови