хапокниш
Хапокни́ш, -ша
м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хапокниш — ХАПОКНИ́Ш, ша, ч., заст. Зневажлива назва для особи духовного сану та його дітей. От проклятий хапокниш! – подумала Мася (про бурсака) (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
- хапокниш — -а, ч., заст. Презирливе назвисько духовної особи. Великий тлумачний словник сучасної мови