харно
Харно
нар. Чисто, опрятно. Гн. І. 100.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- харно — Ха́рно: — чепурно, привітно [16] Словник з творів Івана Франка
- харно — ха́рно прислівник брудно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- харно — ХА́РНО, діал. Присл. до ха́рний. Хати були порядно обгороджені і харно удержувані (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- харно — діал. Присл. до харний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- харно — ХА́РНО, діал. Присл. до ха́рний. Хати були порядно обгороджені і харно удержувані (Фр.,УІ, 1951,27). Словник української мови в 11 томах