1. Словник української мови Грінченка

хаща

Хаща, -щі

ж. Лѣсъ, чаща. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хаща — ха́ща іменник жіночого роду частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
  2. хаща — Чагарник, густі зарості, ГУЩАВИНА; (лісу) нетрі, нетрища, глушина; хащина, хащики. Словник синонімів Караванського
  3. хаща — див. гущавина Словник синонімів Вусика
  4. хаща — ХА́ЩА див. ха́щі. Словник української мови у 20 томах
  5. хаща — див. хащі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хаща — ЗА́РОСТІ мн. (кущі або інша рослинність, що дуже розрослась, густо вкриваючи поверхню), ЗА́РОСЛІ мн., ЗА́ПУСТ розм.; ГУЩА́ВИНА, ГУЩИНА́, ГУ́ЩА, ГУЩА́ВІНЬ розм., ГУ́ЩАВА діал., ГУЩА́К рідко (місце, де кущі і т. ін. ростуть дуже густо). Словник синонімів української мови
  7. хаща — Ха́ща, -щі, -щі, -щею; ха́щі, -щів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хаща — ХА́ЩА див. ха́щі. Словник української мови в 11 томах