хвалення

Хвалення, -ня

с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвалення — ХВАЛЕ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хвали́ти. Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков (Біблія. Пер. П. Куліша). Словник української мови у 20 томах