хварба

Хварба, -би

ж.

1) = фарба. Шевч. 517.

2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me