1. Словник української мови Грінченка

хвастливий

Хвастливий, -а, -е

= хвастовитий. Багатого з хвастливим не роспізнаєш. Фр. Пр. 92.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвастливий — хвастли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хвастливий — див. хвалько Словник синонімів Вусика
  3. хвастливий — ХВАСТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хвалькува́тий. Жінки замислилися: на хвастливу річ Одарчину вони не знали, що відповідати (Л. Яновська); Я на цей раз пробачив Булгакову ті хвастливі нотки, що звучали в цьому запитанні (І. Кулик); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  4. хвастливий — -а, -е. Те саме, що хвалькуватий. || у знач. ім. хвастливий, -вого, ч. Той, хто любить хвастати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хвастливий — ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. хвастливий — ХВАСТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хвалькува́тий. Жінки замислилися: на хвастливу річ Одарчину вони не знали, що відповідати (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах