хвинтик

Значення в інших словниках

1. хвинтик — хви́нтик іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. хвинтик — ХВИ́НТИК, а, ч., розм. Той, хто любить хвинтити; франт. – Якби ти була моя жінка, а тут де не візьмись хвинтик з улиці... І ти чіпляєшся йому на шию! Гарно було б мені на те дивитися? (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
3. хвинтик — -а, ч., розм. Той, хто любить хвинтити; франт. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хвинтик — ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст. Словник синонімів української мови
5. хвинтик — ХВИ́НТИК, а, ч., розм. Той, хто любить хвинтити; франт. — Якби ти була моя жінка, а тут де не візьмись хвинтик з улиці… І ти чіпляєшся йому на шию! Гарно було б мені на те дивитися? (Мирний, III, 1954, 230). Словник української мови в 11 томах