хвиґа
Хви́ґа, -ґи
ж.
1) Винная ягода, Finis carica L. ЗЮЗО. I. 123. А діточкам черевички, хвиґ та винограду. Шевч. 116.
2) хви́ґи-ми́ґи. Лакомства, сласти. Були там і всякі панські шпундри, і витребеньки, і хвиґи-миґи, і дуже добре частування. Стор. МПр. 150.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвиґа — ХВИ́ҐА, ґи, ж., діал. Фіга. А діточкам черевики, гвиґ та винограду (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах