хвиґа

Хви́ґа, -ґи

ж.

1) Винная ягода, Finis carica L. ЗЮЗО. I. 123. А діточкам черевички, хвиґ та винограду. Шевч. 116.

2) хви́ґи-ми́ґи. Лакомства, сласти. Були там і всякі панські шпундри, і витребеньки, і хвиґи-миґи, і дуже добре частування. Стор. МПр. 150.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвиґа — ХВИ́ҐА, ґи, ж., діал. Фіга. А діточкам черевики, гвиґ та винограду (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах