хибч

Хибч, -чі

ж. Неправильность, недостатокъ, порокъ. Тут єсть якась хибч. Кіевск. у. Бридкий, як хибчі. Ном. № 8492.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хибч — ХИБЧ, і, ж., діал. Ґандж, вада. Тут єсть якась хибч (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. хибч — -і, ж., діал. Хиба, вада. Великий тлумачний словник сучасної мови