хижечний
Хи́жечний, -а, -е
1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой.
2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво. Гол. ІІ. 710.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хижечний — ХИЖЕ́ЧНИЙ, а, е рідко. Прикм. до хи́жа. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво (Я. Головацький). Словник української мови у 20 томах