хиндя

Хи́ндя, -ді

ж. Лихорадка. Хай тебе хиндя попотрясе. Ном. № 3728.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хиндя — хи́ндя іменник жіночого роду хворобливий стан діал. Орфографічний словник української мови
  2. хиндя — див. лихоманка Словник синонімів Вусика
  3. хиндя — ХИ́НДЯ, і, ж., діал. Пропасниця. Хай тебе хиндя попотрясе! (Номис). ◇ (1) Хи́ндя його́ зна́є – хто його знає. – По дворах ганяє [Панько] – все колгоспне назад стягує. Для німців усе старається... – То, може, він про людське око, мамо? – А хиндя його знає (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. хиндя — -і, ж., діал. Пропасниця. Хиндя його знає — хто його знає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хиндя — ПРОПА́СНИЦЯ (хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод), ГАРЯ́ЧКА, ЛИХОМА́НКА розм., ТРЯ́СЦЯ розм., ТРЯСУ́ЧКА розм. рідше, ВОГНЕВИ́ЦЯ заст., ТРЯСОВИ́ЦЯ (ТРЯСАВИ́ЦЯ) діал., ЗИ́МНИЦЯ діал., ХИ́НДЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. хиндя — ХИ́НДЯ, і, ж., діал. Пропасниця. Хай тебе хиндя попотрясе! (Номис, 1864, № 3728). ♦ Хи́ндя його́ зна́є — хто його знає. — По дворах ганяє [Панько] — все колгоспне назад стягує. Для німців усе старається…— То, може, він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Збан., Єдина, 1959, 27). Словник української мови в 11 томах