хитрово

Хитро́во

нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. ІІ. 82.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрово — присл., заст. Хитро, лукаво. Великий тлумачний словник сучасної мови