хитючий

Хитю́чий, -а, -е

1) = хисткий 1. Се хитючий човен. Волч. у.

2) = хисткий 3. Яка хитюча гілька. Нѣжин. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитючий — -а, -е, діал. Гнучкий, хисткий. Великий тлумачний словник сучасної мови