хлопчинка

Хлопчи́на, -ни

м. = хлопець. Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть як твердий дуб. Котл. Ен. VI. 28. ум. хлопчинка, хлопчи́ночка. Мил. 152. Ой де ж ти будеш ночувати, хлопчино, хлопчиночко? Чуб. У. 94.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлопчинка — хлопчи́нка іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хлопчинка — див. дитина; хлопець Словник синонімів Вусика
  3. хлопчинка — ХЛОПЧИ́НКА, и, ч. Зменш.-пестл. до хлопчи́на. Думаю, що з його повинен вийти гарний хлопчинка! (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. хлопчинка — -и, ч. Зменш.-пестл. до хлопчина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хлопчинка — ХЛОПЧИ́НКА, и, ч. Зменш.-пестл. до хлопчи́на. Думаю, що з його повинен вийти гарний хлопчинка! (Л. Укр., V, 1950, 24). Словник української мови в 11 томах