хлопчинка
Хлопчи́на, -ни
м. = хлопець. Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть як твердий дуб. Котл. Ен. VI. 28. ум. хлопчинка, хлопчи́ночка. Мил. 152. Ой де ж ти будеш ночувати, хлопчино, хлопчиночко? Чуб. У. 94.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлопчинка — хлопчи́нка іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- хлопчинка — див. дитина; хлопець Словник синонімів Вусика
- хлопчинка — ХЛОПЧИ́НКА, и, ч. Зменш.-пестл. до хлопчи́на. Думаю, що з його повинен вийти гарний хлопчинка! (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- хлопчинка — -и, ч. Зменш.-пестл. до хлопчина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлопчинка — ХЛОПЧИ́НКА, и, ч. Зменш.-пестл. до хлопчи́на. Думаю, що з його повинен вийти гарний хлопчинка! (Л. Укр., V, 1950, 24). Словник української мови в 11 томах