хлібити
Хліби́ти, -блю, -биш
гл.
1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже.
2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа.
3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці. Могил. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлібити — ХЛІБИ́ТИ, блю, биш, недок., рідко. 1. недок. Давати хліб, забезпечувати хлібом. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже (Сл. Б. Грінченка). 2. що. Бруднити хлібом. Не хліби ножа (Сл. Б. Грінченка). 3. кому. Словник української мови у 20 томах
- хлібити — -блю, -биш, недок. 1》 Постачати хлібом. 2》 Забруднювати хлібом. Хлібити ніж. 3》 перен. Підлещуватися, догоджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлібити — Хліби́ти, -блю́, -би́ш, -бля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)