хмизок

Хмиз, -зу

м.

1) Прутья, мелкій хворость, мелкія, тонкія вѣтви, уже отдѣленныя отъ дерева. Затріщав хмиз під ногами. Стор. МПр. 112. Закидана доріженька хмизом. Мет. 282.

2) Мелкая лѣсная заросль. Заросла дороженька хмизом. Лукаш. 71. Хмизом, низом, попід вербами. Ном. № 8793. ум. хмизо́к. Нарубали хмизку та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Мил. 42.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмизок — хмизо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хмизок — див. хмиз Словник синонімів Вусика
  3. хмизок — ХМИЗО́К, зку́, ч. Зменш. до хмиз. [Недоросток:] Прийде зима – шапку здіймеш: “Чи не можна б, Максиме Гавриловичу, хмизку набрати в лісі́” (С. Словник української мови у 20 томах
  4. хмизок — -зку, ч. Зменш. до хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хмизок — ХМИЗО́К, зку́, ч. Зменш. до хмиз. [Недоросток:] Прийде зима — шапку здіймеш: «Чи не можна б, Максиме Гавриловичу, хмизку набрати в лісі́» (Вас., III, 1960, 80); Сорока намислила помостити гніздо і вже поклала перші палички, наносила колючого хмизку, а потім чомусь роздумала (Донч., IV, 1957, 51). Словник української мови в 11 томах