ходник

Ходни́к, -ка

м.

1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками. Єв. І. V. 2.

2) Родъ ковра. Kolb. І. 69.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me