ходовик
Ходови́к, -ка
м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Ходови́к, -ка
м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97.