ходовик

Ходови́к, -ка

м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходовик — ХОДОВИ́К, а, ч., риб., розм. Риба, що пливе вгору по річці на нерест. Словник української мови у 20 томах
  2. ходовик — -а, ч., діал. Риба, що пливе з моря вгору по річці на нерест. Великий тлумачний словник сучасної мови