1. Словник української мови Грінченка

ходун

Ходун, -на, ходунай, -наю

м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав. Ном. стр. 301.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходун — ходу́н іменник чоловічого роду горщик діал., вживається переважно у загадці Орфографічний словник української мови