хранити
Храни́ти, -ню́, -ни́ш
гл. Хранить. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ном. № 8166. Ну, щастя ваше! це вас Бог хранув. Мнж. 131.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хранити — моск. зберігати Словник чужослів Павло Штепа