хранити

Храни́ти, -ню́, -ни́ш

гл. Хранить. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ном. № 8166. Ну, щастя ваше! це вас Бог хранув. Мнж. 131.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хранити — моск. зберігати Словник чужослів Павло Штепа