1. Словник української мови Грінченка

хрякати

Хрякати, -каю, -єш

гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрякати — хря́кати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. хрякати — ХРЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. 1. Харкати. Мабуть, чи не сухоти добігла [Маруся] й кров'ю стала хрякати (Ганна Барвінок). 2. Хрюкати. Словник української мови у 20 томах
  3. хрякати — -аю, -аєш, недок., діал. 1》 Харкати. 2》 Хрюкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хрякати — ХРЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. 1. Харкати. Мабуть, чи не сухоти добігла [Маруся] й кров’ю стала хрякати (Барв., Опов.., 1902, 454). 2. Хрюкати. Словник української мови в 11 томах