1. Словник української мови Грінченка

худобний

Худобний, -а, -е

1) Относящійся къ имуществу, скоту; имущественный. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому. Гол. III. 41.

2) = худібний.

3) Бѣдный, убогій. Гн. І. 97. Глядай собі, милий, у чистім золоті, а мені дай покій худобній сироті. Гол. ІІІ. 393. см. худібний.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худобний — худо́бний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. худобний — ХУДО́БНИЙ, а, е, діал. 1. Худібний; той, хто має худобу, хаможний. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, ґрунт і хату оплатим та сидім при дому (Я. Головацький). 2. Бідний. Мені дай покій худобній сироті (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. худобний — -а, -е, діал. 1》 Худібний. 2》 Бідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. худобний — ХУДО́БНИЙ, а, е, діал. 1. Худібний. 2. Бідний. Мені дай покій худобній сироті (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах