1. Словник української мови Грінченка

хурда

Хурда, -ди

ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо. О. 1862. V. Кух. 30, 39. Вас. 198. Мнж. 193.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хурда — ХУРДА́, и, ж. Хворі, миршаві вівці, виокремлені з отари в хурдник. Словник української мови у 20 томах
  2. хурда — -и, ж. Хворі чи підупалі вівці, зібрані в окрему отару. Великий тлумачний словник сучасної мови