хурувати

Хурувати, -рую, -єш

гл. Извозничать, перевозить кладь. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хурувати — ХУРУВА́ТИ, ую, єш, недок. Візникувати, перевозити поклажу. Словник української мови у 20 томах
  2. хурувати — -ую, -уєш, недок., заст. Візникувати, перевозити вантажі. Великий тлумачний словник сучасної мови