1. Словник української мови Грінченка

хутче

Хутче, хутчій, хутчіш

нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Рудч. Ск. II. 70. Як би то хутче побачитись. МВ. Г. 7. Іди ж хутчій, не бався! Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 84).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хутче — ху́тче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. хутче — ХУ́ТЧЕ, присл. Швидше. Як би то хутче побачитись (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. хутче — присл. Вищ. ст. до хутко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хутче — Ху́тче, хутчі́й, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)