цапочок

Цап, -па

м.

1) Козелъ. Ном. № 13428. Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця. Ном. № 959.

2) Родъ игры, чехарда. Грати в цапи.

3) ца́па стати. Стать на дыбы. Ном. № 3393. ум. цапок, цапо́чок, ласк. цапусенька. ув. цап'юга. А кізонька в ополонку, а цапочок за головку. Грин. ІІІ. 553.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me