цапочок
Цап, -па
м.
1) Козелъ. Ном. № 13428. Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця. Ном. № 959.
2) Родъ игры, чехарда. Грати в цапи.
3) ца́па стати. Стать на дыбы. Ном. № 3393. ум. цапок, цапо́чок, ласк. цапусенька. ув. цап'юга. А кізонька в ополонку, а цапочок за головку. Грин. ІІІ. 553.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me