1. Словник української мови Грінченка

цвайка

Цвайка, -ки

ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвайка — ЦВА́ЙКА, и, ж., діал. Довга жердина, якою плотар утримує пліт біля берега. Словник української мови у 20 томах
  2. цвайка — цва́йка → цваєр (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. цвайка — И, ж., школ. Незадовільна оцінка. Знову вхопив цвайку? Що тобі за семестр буде? Словник сучасного українського сленгу
  4. цвайка — (-и) ж.; шк. Двійка, незадовільна оцінка. Цвайка тобі на екзамені гарантована (Запис 1996). БСРЖ, 658. Словник жарґонної лексики української мови
  5. цвайка — -и, ж., зах. Довга жердина, якою плотогон у разі необхідності притримував пліт коло берега. Великий тлумачний словник сучасної мови