цебенити

I. Цебени́ти, -ню́, -ниш

гл. Ругать? Прийшла п'яна та й цебенить мене, лає, нащо курей випустила з хлівчика. Новомоск. у.

---------------

II. Цебени́ти, -ню́, -ниш

гл. Сильно литься. Права ніжка рострощена, а з-під правого крила кров так і цебенить. Сим. 216. Так і цебенить крів. Черк. у.