цебриця
Цебриця, -ці
ж. = цеберка. Іди, іди, дощику.... цебром, відром, цебрицею зо всякою пашницею. Чуб. ІІІ. 107.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цебриця — цебри́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цебриця — ЦЕБРИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що цебе́рка. Ось вони пританцьовують мабуть співають: Іди, іди дощику .. цебром, відром, цебрицею над всякою пашницею. І дощ іде ім на голову, на плечі, на руки (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
- цебриця — -і, ж., нар.-поет. Цеберка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цебриця — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал. Словник синонімів української мови