цокувати
Цокувати, -кую, -єш
гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать. Вх. Уг. 274.
2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти. Вх. Уг. 274.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Цокувати, -кую, -єш
гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать. Вх. Уг. 274.
2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти. Вх. Уг. 274.