цукур
Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру
м. Сахаръ. Котл. Ен. Од. 490. Чужая біда за цукар. Ном. № 2341. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Гн. II. 27. Солодке, як цукор. Ном. № 7809 (одм.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me