цукур

Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру

м. Сахаръ. Котл. Ен. Од. 490. Чужая біда за цукар. Ном. № 2341. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Гн. II. 27. Солодке, як цукор. Ном. № 7809 (одм.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me