ціле Ціле нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Угор. та бо й ціле! Конечно. Фр. (Желех.). Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me цікавість ціленький Значення в інших словниках ціле — ці́ле іменник середнього роду Орфографічний словник української мови ціле — присл., зах. Достеменно, правдива річ. Великий тлумачний словник сучасної мови
Значення в інших словниках ціле — ці́ле іменник середнього роду Орфографічний словник української мови ціле — присл., зах. Достеменно, правдива річ. Великий тлумачний словник сучасної мови