цілинка
Цілина, -ни
ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. н. п. Цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. ум. цілинка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Цілина, -ни
ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. н. п. Цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. ум. цілинка.